Вирощування садів фундука і мигдалю на сьогодні показує дуже хороші результати рівня прибутковості. Однак найперспективнішим видом аграрного бізнесу на наступні 25 років усе ж є вирощування мигдалю. Наразі щороку в Україну імпортується приблизно 3 тис. тонн ядер цього горіха. За підрахунками, протягом п’яти років можна покрити всі витрати на закладання саду мигдалю та догляд за ним. Надалі — тільки прибуток, адже родить сад приблизно протягом 50 років.
Про особливості вирощування та догляду за фундуковими та мигдалевими садами, а також про рівень їхньої прибутковості розповів віцепрезидент «Української горіхової асоціації» Василь Бабанський.
Скільки треба мати землі для вирощування мигдалю? Яку технологію краще застосувати?
— Середньостатистичного паю достатньо. Є таке поняття — створення сімейного бізнесу. Сьогодні багато сімей обробляють 2–3 га своєї землі. Вирощують кукурудзу, ячмінь, соняшник. Але це абсолютно неефективно. Адже з 2 га мигдального саду можна зібрати 5 т горіхів. Нескладно підрахувати, що саме вигідно вирощувати.
Якщо говорити про фермерські господарства, слід зазначити, що тут не завжди продуманий страховий фонд. У цьому разі врятувати ситуацію можуть нішеві культури, які не потребують особливих кліматичних умов, але економічно ефективні. Саме таким є мигдаль, що ростиме и родитиме навіть якщо кількість опадів протягом року становитиме 300 мл. Кукурудза або соняшник за таких умов однозначно засохнуть. Скажімо, коли фермер має 3 тис. гектарів ріллі, варто посадити сад мигдалю на
50 га. Далі зібрати врожай (навіть за несприятливих погодних умов), продати вирощену продукцію й отримати прибуток. Це гарантований страховий фонд.
Яку мінімальну суму треба витратити на таку справу?
— Ядро мигдалю коштує 250 грн/кг, посадковий матеріал — 200 грн за сертифікований саджанець. Це вигідна справа. Щоправда, Державна програма підтримки поки що не працює достатньо ефективно. Інститут садівництва розробив цінову політику на саджанці в розмірі 240 грн. Чорний ринок — великий. Ми ж як розплідник маємо сертифікат і продаємо по 120 грн за 1 саджанець мигдалю. Наразі маємо в Одеській області три майданчики: перший — в Ізмаїльському районі, другий — в Болградському районі, і третій — на території Балтської територіальної об’єднаної громади (це північ області на кордоні з Вінницькою). Таким чином, перевіряємо, як себе поводитиме культура в різних кліматичних зонах.
Чи потрібна для мигдалю система зрошення?
- Для збільшення кількості врожаю й отримання вищої якості культури слід застосовувати систему зрощення. Проте якщо її немає — це не критично. Наприклад, для вирощування фундука зрошення необхідне, оскільки йому потрібно не менш як 750 мл опадів на рік. Але зони з такою кількістю опадів дуже обмежені в Україні. Мигдаль щодо цього менш вибагливий. Приміром, у Болградському районі торік випало всього 220 мл опадів, проте врожай мигдалю був чудовим.
2020 року у Мінекономіки затвердили права інтелектуальної власності на сорти мигдалю української селекції. Ви — автор сортів. Розкажіть про них детальніше.
— 2020 року в український Державний реєстр занесено чотири сорти мигдалю. Вони виведені в моєму господарстві. Сорти Е5 Борозан та М 41 Алекс — великоплідні. Горіх у шкарлупі важить 7–8 грамів. Луїза та Джорджия — стандартні сорти, які мають менший розмір плоду. Вони теж високопродуктивні й вихід ядра у них дуже хороший.
Якість вітчизняного мигдалю за дегустаційними якостями і вмістом жиру не поступається іноземним сортам. На останній виставці в Кельні був представлений український мигдаль, де підтвердили його високу якість.
В Одеському аграрному університеті з’явилася спеціалізація — горіхівництво. Наразі ми працюємо над програмою, маємо на меті вивчити якість фундука і мигдалю, які ростуть в Україні. Треба показати розгорнуту форму вмісту горіху. Адже сьогодні тільки й мови що про розмір горіха, проте не йдеться про його якість. Так, наприклад, якщо в одному сорті маємо 72% олії, то в інших може бути 46%. У такому разі, який сорт краще садити? Звісно ж той, де більший уміст олії.
Нині ми з науковцями Одеського аграрного університету та Одеського технологічного університету досліджуємо якість чотирьох сортів мигдалю й одного сорту фундука. Коли отримаємо результати, гарантовано підтвердимо, що вітчизняна продукція конкурентоспроможна.
Де краще вирощувати мигдаль, у яких областях?
— Насамперед варто зазначити, що в Україні різко змінився клімат. За останні 28 років температура підвищилася майже на два градуси. Фактично на сьогодні ми не маємо чітких агрозон. Полісся, Лісостеп, Степ — такого розподілення вже немає. За три-чотири роки й Херсонська область стане пустелею.
Північ, тобто Чернігівська, Сумська, Волинська області, — однозначно не підходять для вирощування мигдалю. У Чернівецькій, Тернопільській областях культура росте і добре родить. У Вінницькій, Кіровоградській і Миколаївській — також.
Існують також певні ризики, пов’язані із заморозками. Мигдаль витримує до –30 °С в стані спокою. Проте боїться морозів як абрикос і персик під час цвітіння. Наші сорти витримують заморозки до –6 градусів у стані бруньки, –3 градуси — в стані розкритої квітки. Небезпечні для нього повторні заморозки, як для всіх кісточкових. Ростуть абрикос і персик — буде рости й мигдаль. Потрібно виходити з цього.
